- розпозичати
- -а́ю, -а́єш, недок., розпози́чити, -чу, -чиш, док., перех.Позичати, роздавати у борг що-небудь багатьом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розпозичати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
роззичати — а/ю, а/єш і роззи/чувати, ую, уєш, недок., роззи/чити, чу, чиш, док., перех., рідко. Роздавати в позику; розпозичати … Український тлумачний словник
розпозичити — див. розпозичати … Український тлумачний словник
локація — Локація: (від лат. locus місце) місце на лавці в школі; колись учні сиділи на лавках у школі відповідно до успішності в науці: найкращі на першому місці, найгірші на останньому [III] визначення місця перебування, позиція [44 2] вміщення,… … Толковый украинский словарь